Ось і минув четвертий модуль програми DFJ.

Про свої враження вирішила розповісти у моєму вже другому подкасті.

DFJ. Modul 4 by Juliya Oliynyk

Композиція: Utada Hikaru - First Love

Отож докладніше про третій модуль програми DFJ.

Тиждень, присвячений роботі з зображенням, відео та інфографікою, починався з великих сподівань на швидке опанування навичок ледве не професійного дизайнера.

Однак після двох днів теорії наші нові викладачі з теплих країв (University of Miami School of Communication) Rich Beckman та Alberto Cairo дали нам зрозуміти, що не все так просто. Страшне слово «інфографіка» виявилося досить складним на практиці та процесом, що вимагає ґрунтовних знань, починаючи з планування і створення макету та закінчуючи психологією сприйняття інформації та етики зображення.

Після першого практичного завдання ми були спантеличені: а що робити далі? Відсутність технічних навичок зв’язувала нам наші творчі руки і не давала можливість втілити грандіозні інфографічні проекти. Read More

 

На третьому модулі DFJ займалися усвідомленням концепції інфографіки та шляхів втілення її у реальність!

Для завершального завдання підготувала попередній макет сторінки нашого проекту.

Але, мабуть, через мою професійну діяльність, що відзначається своєю громадською та громадянською спрямованістю, макет вийшов занадто не по-журналістському агітаційним, тому розробила ще один макет.

Та аби не пропадала добра справа, розміщую свою «інфографіку» на загальний огляд) Тепер свою соціальну функцію він виконав! :)

Круглий стіл № 3: Цифрова журналістика: Ласкаво просимо у майбутнє

Третій заключний Круглий стіл став узагальненням та підбиттям підсумків І Форуму журналістики Україна-Іспанія. Але учасники торкнулися і нової теми: цифрова журналістика та новий спосіб сприйняття інформації.

Модератор: Руслан Дейниченко, Виконавчий директор Могилянської школи журналістики, старший викладач

  • «Новій публіці потрібен новий формат». Віргінія Лусон, Заступник декана факультету ЗМІ Автономного Університету Барселони
  • В інтернеті з’являється все більше платного контенту, отримуючи доступ до якого, читач сам вирішує, що читати та яку рекламу переглядати. За словами Віргінії Лусон про інтернет-медіа в Іспанії
  • «Колись прийде той момент, коли основну частину інформації ми будемо сприймати з інтернету». Мустафа Найем, Аналітик «Української правди» та активіст руху «Стоп Цензура»
  • «У підсвідомості кожного телебачення – правильніше, ніж інтернет». Мустафа Найем
  • «Треба скористатись тим, що відбувається зараз у країні, щоб покращити якість інтернет-зображення». Мустафа Найем Read More

Круглий стіл № 2: Відмова від якості може призвести до втрати свободи

 

Під час другого Круглого столу І Форуму журналістики Україна-Іспанія говорили про відповідальність, свободу, довіру аудиторії, конкуренцію, а також про таке:

  • «Для мене немає поняття якості журналістики. Проблема у відповідальному підході до того, що ти робиш». Савік Шустер, Ведучий «Шустер Live», ТРК
  • «Журналістика якісна, коли журналіст піднімає слухавку і перевіряє інформацію». Хав’єр Фернандес Аррібас, Віце-президент Асоціації європейських журналістів
  • «Важливо відрізняти інформацію від думки». Хав’єр Фернандес Аррібас Read More

І Форум журналістики Україна-Іспанія  відбувся 6 грудня 2011 року у стінах бібліотеки Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії.

Захід відкривав Євген Федченко, Директор Могилянської школи журналістики.

Форум увійшов до низки подій, приурочених до 10-річчя Могилянської школи журналістики, що разом з Посольством України в Іспанії об’єднала під девізом «Виклики сучасної журналістики» провідних експертів і відомих журналістів, студентів та усіх небайдужих до проблем сьогоденних медіа.

Дві країни ділилися своїми проблеми, по-домашньому, без ніякої дипломатичної етики, ділилися й без вихваляння перевагами і плюсами місцевої журналістики.

Другий модуль програми DFJ, значна частина якого була присвячена твітеру, надихнув мене на написання статті про Форум у формі «твітів» – коротких тез та цитат. Тож про що говорили на Форумі та чим ділилися експерти? Про це далі.

Круглий стіл № 1: Журналістика без журналістів: Наслідки малобюджетної культури

  • «Свобода слова ніколи не буде абсолютною», про актуальність проблеми говорить Сергій Квіт, Президент Києво-Могилянської академії.
  • «Журналістика – одна з головних засад демократії в Іспанії». Хосе Родрігес Мояно, Посол Іспанії в Україні.
  • «Журналісти повинні бути хоробрими, щоб захищати свободу преси і інформаційний плюралізм». Хосе Родрігес Мояно Read More

Відповідаючи на вічне питання чому?, сьогодні розмірковуємо, чи потрібно журналістові вести блог, якщо таки слід, то навіщо.

Зважаючи на право самовираження та свободу слова, ніхто не може заборонити не просто журналістові, а й будь-кому вести власну сторінку/сайт/блог та висловлювати думки, бажання чи крики душі. Однак часто ми даємо волю почуттям та забуваємо про те, що в інтернеті немає меж.  Не можна приховати й те, що вже публічно оприлюднено. 

Чи потрібно журналістові стримувати себе і «фільтрувати» свої висловлювання у мережі поза робочим часом на власно створеному просторі?

Під час сьогоднішньої лекції були думки про те, що журналіст з певними переконаннями може працювати у виданні з протилежними ідеями. Виникає питання: чому людина, що вірить у одне, переконує інших людей у абсолютно іншому? Думаю, у такому разі слід розглядати проблему працевлаштування у тих реаліях, яких стосується таке явище. Одне з головних правил журналістики – чесність. Бути чесними та прозорими. Гадаю, це і є відповідь на питання.

Керівництво не буде вимушене обмежувати працівника у веденні персонального блогу тоді, коли журналіст усвідомлює чіткі межі, за які йому не слід виходити. А якщо спокуса є, то чи слід продовжувати вести «подвійне життя» та ставити себе перед вибором «робота чи власні переконання»? Поняття совісті спільне для усіх незалежно від професії, але кожен сам визначає його межі.

Щодо блогів узагалі – звичайно так. Якщо журналіст відчуває потребу у власному мережевому просторі, то ще один рівень зв’язку із читачем – тільки на користь.

7 листопада я, одна з п’ятьох вільних слухачів, та команда колег-журналістів приєдналися до світу нових медіа.

Розпочався перший модуль програми «Журналістика цифрового майбутнього» (DFJ). Запрошені гості – викладачі з-за кордону – ділилися досвідом та секретами науки.

З Девідом ЛаФонтейном ми знімали відео, отримували купу нової інформації та збирали очі, які постійно розбігалися від безлічі пристроїв та платформ, запропонованих Девідом як ті, що незабаром стануть номером один у арсеналі журналістів.

Цінними знаннями ділилися й Лілія Поберезька та Тім Граут-Сміт: дізналися, як спростити сприйняття читачем інформації та як у найстиглішій формі донести найважливіше.

Крім того, цікаво було почути про не просто електронний, а й інтерактивний варіант газет, що вже давно звична справа у Британії. Та все ж важко уявити лондонського джентльмена за ранковою вівсянкою елегантно гортаючого не сторінки The Times, а хай не менш елегантно, та тицяючи пальцем у стильний iPad.

Завершенням мого стартового дня став почутий по радіо діалог «у тему»:

- Ти, напевно, єдина ще береш книги у нью-йоркській бібліотеці.

- Мені подобається запах.

З думкою про те, що колись газети, журнали та книги стануть розкішшю, чекаю на наступний, другий модуль DFJ. Нам пообіцяли, що буде ще цікавіше ;)

  • RSS Feed

  • архив

Ваше имя*
Тема письма
Обязательно укажите Ваш E-mail*
Текст письма*
Секретный код